Опис досвіду з теми:" Розвиток творчих та інтерактивних здібностей молодших школярів"
Розвиток творчого потенціалу особистості
є одним з найактуальніших завдань сучасного суспільства, яке перебуває на етапі
глобальних перетворень в системі освіти
України.
Перед педагогікою сьогодні, поряд із
традиційними завданнями, постають завдання творчого розвитку особистості, де
кожна людина набуває особливої цінності та значущості, і першу чергу
унікальністю свого існування.
Одним із першочергових завдань сучасного
навчального закладу є ліквідація відчуження між вчителем та учнем. Це завдання
можна розв’язати шляхом реалізації особистого підходу до учнів, коли кожна
дитина відчуватиме, що вона цікава, як особистість.
Необхідна навчальна
співпраця, в процесі якої відбувається розвиток творчого мислення, яке дає
змогу учневі бачити те, чого ще немає, але що може бути створене ним самим.
Проблема розвитку творчих та інтерактивних
здібностей учня є актуальною, бо саме
творча особистість може бути конкурентоспроможною в сучасному світі, саме
цілісна, духовно багата людина спроможна по-справжньому керувати майбутнім, і
впевнено дивитись в обличчя новизні.
Кажуть, що всі діти талановиті. І це щира
правда. Але цвіт таланту ніколи не розквітне на повну силу, якщо хист від Бога
не плекати, якщо свої здібності від природи не розвивати. І саме – тут повинен
прийти на допомогу кожен не байдужий вчитель.
Я намагаюсь будувати свою роботу враховуючи
особливості дитини, поважаю її особистість, сприяю розвитку її творчого потенціалу,
створюю умови, щоб іскра в душі дитини могла розгорітися.
Для вирішення цієї мети я поставила перед
собою і успішно реалізовую такі завдання:
• Вивчити індивідуальні особливості та
потреби учнів і відповідно планувати роботу з ними;
• Створити сприятливі умови для розвитку й
реалізації творчого потенціалу учня;
• Сприяти самопізнанню учня через усі
форми і методи навчальної та позакласної діяльності.
Розвиток творчого
потенціалу учня здійснюю такими шляхами:
- проблемний підхід у навчанні;
- самостійна робота творчого характеру;
- впровадження в роботу розвивальних
творчих ігор;
- розв’язання задач творчого характеру;
Ігрові заняття, тренінги, бесіди, дебати,
дослідницькі задачі, впровадження активних та інтерактивних методів навчання,
які вимагають самостійності, творчості, здійснення пошукової роботи, а головне
– певних знань.
Творчість учнів у процесі навчання є
можливою лише на базі глибоких та міцних знань. Саме тому кожен учень повинен
пройти власний шлях творчої самореалізації, подолання якого потребує певного
часу.
Учитель перебуває поряд з учнем і допомагає
йому, супроводжує на шляху.
У сучасному світі відбувається прискорення
науково-технічного прогресу, що в свою чергу передбачає включення результатів
даного прогресу у різні сфери людського життя. Особливо це спостерігається в
освітньому середовищі. Сьогодні відбувається становлення нової системи освіти,
орієнтованої на застосування нових засобів навчання, які ґрунтуються на
використанні інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). ІКТ надають можливість сучасному вчителеві
ефективніше реалізувати особистісно-орієнтовне навчання, поліпшити якість
освітнього процесу, підвищити інформаційну культуру, стимулювати
навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроці, здійснювати контроль
успішності новими інтерактивними методами. Дотримуючись основних дидактичних
принципів: систематичності та послідовності, доступності , диференційованого
підходу, науковості. При цьому комп’ютер не замінює
вчителя, а тільки доповнює його, робить
процес навчання більш цікавим, захоплюючим, а величезний потік інформації –
легкозасвоюваним.
Найголовнішим моїм завданням на кожному уроці навчально-виховного процесу є - розвиток у дитини гнучкості мислення. А для
цього я перетворюю кожен урок в школі на урок
мислення-спілкування, де істина постає як суперечка про істину, як діалог. Під
час такого діалогу навчаю кожну дитину розмірковувати, гнучко підходити
до розв’язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, для того, щоб
відчути задоволення від навчання.
Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Видатний педагог В.О.Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання. Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчих здібностей.
Адже діти повинні засвоїти не тільки певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти зв'язок між поняттями теми, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, які активізують творчі здібності.
Я вважаю, що такими засобами є інтерактивні методи навчання. Для того, щоб розвинути творчу особистість, по-перше, необхідно розв’язати цілу низку завдань, які я ставлю перед собою:
• виробляти навички ефективного спілкування;
• виробляти вміння творчо працювати, вирішувати різноманітні проблеми;
• сформувати бачення самого себе у взаємозалежності з іншими;
• формувати в учнів розвинуте критичне мислення, здатність виробляти власну точку зору та поважати точку зору інших.
Початкова школа відіграє важливу роль у розвитку особистості. Тому постає проблема пошуку ефективних методик варіативних форм навчання молодших школярів.
Чому ця проблема актуальна?
Я переконана, що гуманізація системи стосунків «учитель-учень», задоволення потреб дітей у спілкуванні та співпраці обумовлюють поєднання індивідуальних, групових і фронтальних видів роботи, адже саме через використання інтерактивних методик, зокрема через ігрові форми навчання у дітей формується позитивна мотивація до навчальної співпраці.
Мета інтерактивного навчання – створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.
З успіхом застосовую на уроках читання інтерактивні методи навчання, тому що вони мають багато переваг:
• у роботі задіяні всі діти класу;
• учні вчаться працювати у групі (команді);
• формується доброзичливе ставлення до опонента;
• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
• створюється «ситуація успіху»;
• за короткий час опановується багато нового матеріалу;
• формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.
Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах.
Інтерактивна робота має свої принципи:
• одночасна взаємодія (всі учні працюють в один і той же час);
• однакова участь (для виконання завдання кожному учневі надається однаковий час);
• позитивна взаємодія (група виконує завдання за умов успішної роботи кожного учня);
• індивідуальна відповідальність (при роботі у групі у кожного своє завдання).
На уроках створюю такі умови взаємодії, які психологічно мотивують в учнів потребу висловлюватися щиро і безпосередньо. Таким чином, у молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними, логічно-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями і навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.
Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати світогляд, формувати характер, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовую так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.
Працюючи над своєю проблемою, роблю акцент на уроки читання тому, що вміння свідомо читати – це той фундамент, на якому будуються всі інші основи наук.
На своїх уроках використовую такі інтерактивні форми навчання: «мікрофон», робота в парах, малих групах, «ротаційні трійки», «діалог», «синтез думок», «пошук інформації», «спільний проект», «мозковий штурм», вправу «Асоціативний кущ», вправу «Очікування» ; також дуже широко і систематично використовую інсценізацію, що розвиває пам'ять, творчу уяву, креативне мислення, мову, мовлення, вміння спілкуватися, самостійність.
Мета такої роботи – спонукати дітей до постійної активної праці, розвивати інтерес учнів до оволодіння предметом, вчити прислухатися не лише до себе, а й до інших. Робота над розвитком творчих здібностей підвищує продуктивність праці учнів. Вони цікавляться, що буде завтра, придумують свої завдання, вірші, загадки.
З метою творчого розвитку кожної дитини, також застосовую на уроках пізнавальні (творчі) завдання. Такі завдання складають систему, яка дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.
Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Видатний педагог В.О.Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання. Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчих здібностей.
Адже діти повинні засвоїти не тільки певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти зв'язок між поняттями теми, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, які активізують творчі здібності.
Я вважаю, що такими засобами є інтерактивні методи навчання. Для того, щоб розвинути творчу особистість, по-перше, необхідно розв’язати цілу низку завдань, які я ставлю перед собою:
• виробляти навички ефективного спілкування;
• виробляти вміння творчо працювати, вирішувати різноманітні проблеми;
• сформувати бачення самого себе у взаємозалежності з іншими;
• формувати в учнів розвинуте критичне мислення, здатність виробляти власну точку зору та поважати точку зору інших.
Початкова школа відіграє важливу роль у розвитку особистості. Тому постає проблема пошуку ефективних методик варіативних форм навчання молодших школярів.
Чому ця проблема актуальна?
Я переконана, що гуманізація системи стосунків «учитель-учень», задоволення потреб дітей у спілкуванні та співпраці обумовлюють поєднання індивідуальних, групових і фронтальних видів роботи, адже саме через використання інтерактивних методик, зокрема через ігрові форми навчання у дітей формується позитивна мотивація до навчальної співпраці.
Мета інтерактивного навчання – створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.
З успіхом застосовую на уроках читання інтерактивні методи навчання, тому що вони мають багато переваг:
• у роботі задіяні всі діти класу;
• учні вчаться працювати у групі (команді);
• формується доброзичливе ставлення до опонента;
• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
• створюється «ситуація успіху»;
• за короткий час опановується багато нового матеріалу;
• формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.
Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах.
Інтерактивна робота має свої принципи:
• одночасна взаємодія (всі учні працюють в один і той же час);
• однакова участь (для виконання завдання кожному учневі надається однаковий час);
• позитивна взаємодія (група виконує завдання за умов успішної роботи кожного учня);
• індивідуальна відповідальність (при роботі у групі у кожного своє завдання).
На уроках створюю такі умови взаємодії, які психологічно мотивують в учнів потребу висловлюватися щиро і безпосередньо. Таким чином, у молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними, логічно-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями і навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.
Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати світогляд, формувати характер, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовую так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.
Працюючи над своєю проблемою, роблю акцент на уроки читання тому, що вміння свідомо читати – це той фундамент, на якому будуються всі інші основи наук.
На своїх уроках використовую такі інтерактивні форми навчання: «мікрофон», робота в парах, малих групах, «ротаційні трійки», «діалог», «синтез думок», «пошук інформації», «спільний проект», «мозковий штурм», вправу «Асоціативний кущ», вправу «Очікування» ; також дуже широко і систематично використовую інсценізацію, що розвиває пам'ять, творчу уяву, креативне мислення, мову, мовлення, вміння спілкуватися, самостійність.
Мета такої роботи – спонукати дітей до постійної активної праці, розвивати інтерес учнів до оволодіння предметом, вчити прислухатися не лише до себе, а й до інших. Робота над розвитком творчих здібностей підвищує продуктивність праці учнів. Вони цікавляться, що буде завтра, придумують свої завдання, вірші, загадки.
З метою творчого розвитку кожної дитини, також застосовую на уроках пізнавальні (творчі) завдання. Такі завдання складають систему, яка дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.
Пам’ятаю, що творчі здібності
забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення й ефективне
застосування їх на практиці.
Всім відомо, що розвиток творчої особистості неможливе без розвитку когнітивної сфери. Саме розвиток пам’яті, уваги, уяви, сприйняття, мислення є основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.
Вчені довели, що виникнення «Осяяння» - дуже важливо в потрібний момент згадати те, що є основою для творчого розв’язання проблеми і входить до фонду необхідних знань. Саме розвинуте мислення виявляє себе в раціональних засобах запам’ятовування і пригадування. Виходячи із вищенаведеного, майже на кожному уроці використовую спеціально розроблені логічно-пошукові вправи, вводить раціональні прийоми, спрямовані на організацію керованої діяльності учнів .
Використовуючи інтерактивні методи навчання, розвивальні вправи на розвиток когнітивної сфери та розвиток творчих здібностей, тим самим розвиваю культуру мовлення.
Культура мовлення – це «одяг думки», за яким, зазвичай, одразу визначають рівень освіченої людини. Я впевнена, що це є дуже важливим фактором. Бо мета початкової освіти в цьому напрямку постає у створенні міцної та відносно завершеної комунікативної основи, необхідної і достатньої для спілкування молодших школярів. Вона повинна стати базою для розвитку комунікативної функції. Також варто згадати й те, що головною задачею вчителя початкових класів є формування мовних умінь та навичок в процесі мовленнєвої діяльності молодших школярів (слухання, говоріння, читання, письмо). Цю діяльність вчитель здійснює не тільки на уроках читання.
Слід зазначити, що самостійність у творчому мисленні, та такі життєво необхідні якості, як кмітливість і винахідливість, розвиваються в процесі ігор, особливо дидактичних.
Використовую на уроках такі ігри, в яких діти активно проявляють свої зусилля, проймаються почуттям відповідальності і серйозністю у виконанні правил гри, привчаються до колективної дисципліни.
Наповнюю уроки читання ігровими елементами, відгадуванням кросвордів, ребусів, анаграм, шарад. Розв’язування цікавих завдань вимагає від школяра кмітливості, гнучкості розуму, змушують повторювати вивчене, заглядати в словник. Все це, безумовно, збуджує інтерес до слова, до української мови, сприяє збагаченню лексичного запасу, запам’ятовування норм і правил літературної вимови та письма.
Виходячи з місцевих конкретних умов, інтересів і потреб класу, рівня навчальних досягнень кожного учня, видозмінюю запропонований матеріал. Легко і міцно засвоюється тема через дидактичну гру та інтерактивні форми навчання.
Структурні складові дидактичної гри: дидактична задача, ігровий задум, початок гри, ігрові дії, правила гри, підведення підсумків .
На уроці читання у 2 класі з теми: українські народні казки ( казка «Колосок»). Тип уроку – дидактична гра «Театр» використала театралізацію та інтерактивне завдання «Асоціативний кущ»
Намагаюсь реалізувати завдання, які ставить перед вчителями загальноосвітньої школи «Державний стандарт», зокрема в освітній галузі «Мова і література», де сказано: «Основною змістовою лінією мовної освіти… є комунікативна, яка передбачає формування та розвиток умінь слухати, говорити, читати, писати» .
Тому вважаю, що тема, над якою працюю, - актуальна і сучасна.
Велику увагу приділяю також розвитку діалогічного мовлення, що дає високі результати в розвитку творчої особистості .
Майже на кожному уроці розвиваю літературно-творчі здібності через придумування рими до слів, складання загадок, скоромовок, добором спільнокореневих слів, роботою над важковимовними словами. Особливе місце в системі розвитку творчих здібностей належить художнім описам. Художні словесні описи привчають дітей передавати не лише думки і почуття, а й спонукають їх до пошуку адекватних мовних засобів для передачі їх відтінків, розвивають здатність висловлювати свої думки і переживання яскраво, виразно, точно, красиво .
Всім відомо, що розвиток творчої особистості неможливе без розвитку когнітивної сфери. Саме розвиток пам’яті, уваги, уяви, сприйняття, мислення є основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.
Вчені довели, що виникнення «Осяяння» - дуже важливо в потрібний момент згадати те, що є основою для творчого розв’язання проблеми і входить до фонду необхідних знань. Саме розвинуте мислення виявляє себе в раціональних засобах запам’ятовування і пригадування. Виходячи із вищенаведеного, майже на кожному уроці використовую спеціально розроблені логічно-пошукові вправи, вводить раціональні прийоми, спрямовані на організацію керованої діяльності учнів .
Використовуючи інтерактивні методи навчання, розвивальні вправи на розвиток когнітивної сфери та розвиток творчих здібностей, тим самим розвиваю культуру мовлення.
Культура мовлення – це «одяг думки», за яким, зазвичай, одразу визначають рівень освіченої людини. Я впевнена, що це є дуже важливим фактором. Бо мета початкової освіти в цьому напрямку постає у створенні міцної та відносно завершеної комунікативної основи, необхідної і достатньої для спілкування молодших школярів. Вона повинна стати базою для розвитку комунікативної функції. Також варто згадати й те, що головною задачею вчителя початкових класів є формування мовних умінь та навичок в процесі мовленнєвої діяльності молодших школярів (слухання, говоріння, читання, письмо). Цю діяльність вчитель здійснює не тільки на уроках читання.
Слід зазначити, що самостійність у творчому мисленні, та такі життєво необхідні якості, як кмітливість і винахідливість, розвиваються в процесі ігор, особливо дидактичних.
Використовую на уроках такі ігри, в яких діти активно проявляють свої зусилля, проймаються почуттям відповідальності і серйозністю у виконанні правил гри, привчаються до колективної дисципліни.
Наповнюю уроки читання ігровими елементами, відгадуванням кросвордів, ребусів, анаграм, шарад. Розв’язування цікавих завдань вимагає від школяра кмітливості, гнучкості розуму, змушують повторювати вивчене, заглядати в словник. Все це, безумовно, збуджує інтерес до слова, до української мови, сприяє збагаченню лексичного запасу, запам’ятовування норм і правил літературної вимови та письма.
Виходячи з місцевих конкретних умов, інтересів і потреб класу, рівня навчальних досягнень кожного учня, видозмінюю запропонований матеріал. Легко і міцно засвоюється тема через дидактичну гру та інтерактивні форми навчання.
Структурні складові дидактичної гри: дидактична задача, ігровий задум, початок гри, ігрові дії, правила гри, підведення підсумків .
На уроці читання у 2 класі з теми: українські народні казки ( казка «Колосок»). Тип уроку – дидактична гра «Театр» використала театралізацію та інтерактивне завдання «Асоціативний кущ»
Намагаюсь реалізувати завдання, які ставить перед вчителями загальноосвітньої школи «Державний стандарт», зокрема в освітній галузі «Мова і література», де сказано: «Основною змістовою лінією мовної освіти… є комунікативна, яка передбачає формування та розвиток умінь слухати, говорити, читати, писати» .
Тому вважаю, що тема, над якою працюю, - актуальна і сучасна.
Велику увагу приділяю також розвитку діалогічного мовлення, що дає високі результати в розвитку творчої особистості .
Майже на кожному уроці розвиваю літературно-творчі здібності через придумування рими до слів, складання загадок, скоромовок, добором спільнокореневих слів, роботою над важковимовними словами. Особливе місце в системі розвитку творчих здібностей належить художнім описам. Художні словесні описи привчають дітей передавати не лише думки і почуття, а й спонукають їх до пошуку адекватних мовних засобів для передачі їх відтінків, розвивають здатність висловлювати свої думки і переживання яскраво, виразно, точно, красиво .
Немає коментарів:
Дописати коментар