Формування
ключових компетентностей на уроках в початкових класах, використовуючи методику
LEGO.
Сьогодні до ліцею приходять діти, які
живуть в інформаційному суспільстві, у цифровому середовищі. Перед нами вчителями постало завдання:
підготувати дітей до дорослого життя так,
щоб вони не втратили моральних орієнтирів, знайшли сенс життя, змогли найефективніше
та найповніше реалізувати свої здібності і переконання.
Важливим чинником успішного формування
ключових компетентностей молодших школярів є добір вчителем найбільш ефективних
засобів, методів, прийомів навчання і форм організації навчальної
діяльності. На своїх уроках я намагаюсь
створювати умови для розвитку ключових компетентностей, а саме на сучасних
уроках та ранових зустрічах за допомогою
LEGO.
Граючись LEGO
дитина залучається у кілька процесів одночасно: діяльність, пізнання, відкриття
і радість від навчання. Завдяки прогресивним методикам LEGO мимохідь розвиває у школяра самоконтроль,
ментальну ( когнітивну)гнучкість,
оперативну пам'ять , креативність, швидкість і сміливість мислення. LEGO
можна застосовувати в будь якому процесі
навчальної діяльності, адже саме воно розвиває логіку, почуття кольору, почуття
ритму.
1.
Вправа. Усна лічба на математиці. По колу
рахуємо до 10 і назад передаючи одну цеглинку LEGO. На 1 беремо на і передаємо і так по колу.
2.
Вправа. Урок мистецтва. Поспівка «Диби, диби».
По колу передаємо цеглинку LEGO і при цьому співаючи поспівку.
4 + 5 = 9 ( зелена)
10 – 7 = 3 ( помаранчева)
7 + 0 = 7 ( синя)
5 – 4 = 1 ( блакитна)
6 + 7 - 8 = 5 ( червона)
15 – 9 = 6 ( жовта)
Так само можна і на
множення та ділення.
4.
Вправа. Прямі, криві.
Ламані лінії.
Прямі
лінії бувають вертикальні та горизонтальні.
Робота в парах.
-побудувати
вертикальну лінію;
-
побудувати горизонтальну лінію;
-
побудувати криву лінію;
-
побудувати ламану лінію.
Моральне виховання молодших школярів в сучасних умовах
Одним із
основних завдань сучасного ліцею є формування у дітей загальнолюдських духовних
цінностей та орієнтирів. Серед них – доброта, любов до ближніх, повага до
навколишніх. Сьогодні стає очевидним, що будь-які порушення або відсутність
культури поведінки, її моральних норм, негативно відбиваються на моральному та
емоційному стані суспільства, його фізичному та психічному здоров`ї.
У роботі з духовно-морального виховання важливим орієнтиром є
особистісний підхід, який найефективніше реалізується за умов побудови
виховного процесу на основі суб`єкт-суб`єктних взаємин педагога і вихованців.
Виховання моральних цінностей у дітей молодшого шкільного віку передбачає
органічне поєднання найбільш відповідних вимогам початкової школи методів, форм
і засобів морального виховання.
Тільки в їхній органічній єдності
можна виховати людину з високими моральними переконаннями, що досить чітко
простежується у досвіді В. О. Сухомлинського, який прагнув того, щоб уже в
молодших школярів за допомогою слова вчителя, прикладу в дитячій душі
утверджувалися моральні цінності, які існували протягом тисячолітньої історії
народу. Розкриваючи суть моральних цінностей на конкретних
прикладах у своїх творах для дітей, педагог-гуманіст розвивав і збагачував
духовне життя дитини.
Кожному вчителеві, на мій погляд, необхідні знання
трьох ступенів морального виховання. На першому ступені відбувається засвоєння
початкових правил поведінки, розвиваються моральні почуття; на другому –
формуються етичні поняття; на третьому – виробляються моральні переконання,
стійкі звички поведінки, продовжується розвиток моральних почуттів. Ступені
морального виховання не завжди збігаються з віковими ступенями розвитку, тому й
особливістю духовно-морального виховання має стати одночасне, а не почергове
формування духовно-моральних якостей, як єдності і взаємозв`язку свідомості,
почуттів і поведінки.
Духовно-моральне виховання – це завжди активний, двосторонній процес, основи якого закладаються в
дошкільному віці, а молодший шкільний вік є найбільш сенситивним для вирішення
цієї проблеми.
Організація життєдіяльності молодших школярів потребує
безпосереднього впливу на них і взаємодії з ними. Це має стати своєрідним
фундаментом, на якому базується і діяльність, і спілкування, і стосунки, і
поведінка школярів.
Два інститути грають першочергову роль у процесі
духовно-морального виховання:
Перший – це сім'я, де дитина закладає основи характеру
своєї особистості. Моральні стосунки в сім'ї накладають відбиток на все життя
людини, оскільки їх вплив пов'язаний, по-перше, із сильними переживаннями,
по-друге, вони постійніші, по-третє, в них закладаються підвалини всіх
моральних ставлень людини до суспільства, до праці, до інших людей.
Другий – це школа та позашкільні навчально-виховні
заклади. Позашкільні навчально-виховні заклади – це широкодоступні заклади
освіти, які дають молодшим школярам додаткову освіту, спрямовану на здобуття
знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби молодших школярів у
творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля. До них належать
палаци культури, центри дитячої, юнацької творчості, дитячо-юнацькі спортивні
школи, школи мистецтва, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.
У процесі морального виховання молодших школярів
важливими є розуміння наступних категорій. Моральна свідомість – одна із сторін
суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні
відношення і регулює моральний бік діяльності школярів.
Моральні переконання –
пережиті та узагальнені моральні принципи норми. Моральні почуття – запити,
оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку молодших школярів.
Моральні звички – корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають
потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов. Моральна спрямованість –
стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі,
мотивах поведінки і виявляється як властивість особистості в різних умовах.
Зерна добрих людських почуттів у душах молодших
школярів можна розвинути тільки щирою любов’ю до них. Молодшим школярам
потрібна ласка і любов, як світло й тепло рослинам, тому що виховані любов’ю і
ласкою вчителя, молодші школярі впевнено підуть шляхом морального
вдосконалення.
Також серед усіх найважливіших якостей учителя –
доброта, тому ніщо так не прихиляє молодших школярів до вчителя, як його щира
доброта. Вона позитивно впливає на формування моральних поглядів та переконань
молодших школярів. Душа молодших школярів під впливом доброти вчителя
розкривається, освітлюється, оживляється. Тому виховання доброти необхідне
вчителеві, щоб оживити свою працю, а також позитивний приклад з боку батьків і
вчителя, які необхідні для морального виховання
Систематичне духовно-моральне виховання діти дістають
у школі. Зміст і завдання його визначаються любов`ю до Батьківщини,
колективізму і непримиренності до порушень громадського обов`язку. Початок
шкільного навчання серйозно позначається на розвитку психіки дитини, її
особистості. Під впливом навчання і виховання змінюється поведінка учнів,
збагачується їхній соціальний досвід, формується свідоме, відповідальне
ставлення до своїх обов`язків. Цьому сприяють психофізіологічні особливості
учнів початкових класів, які необхідно враховувати при роботі з учнями.
У навчально-виховному процесі молодших школярів я, як
досвідчений педагог з великим педагогічним досвідом, вважаю, що
духовно-моральне виховання тісно пов'язане з навчанням, але в деякій мірі вони
незалежні одне від одного. Людина може мати визнання, вміти працювати, але в
плані духовності та моральності бути не розвиненою. На мою думку, основним
завданням учителя є зробити безцінні моральні багатства людства особистим
здобутком кожної дитини.
У своїй роботі прагну до народження доброти в серці
кожного школяра, бо переконана, що лише добро вміє захищатися. Надзвичайного
значення у вихованні особистості приділяю формуванню духовності, яка є мірилом
її людської цінності, суспільної значущості.
У своїй практичній діяльності керуюсь розумінням
духовності великим педагогом-гуманістом В. О. Сухомлинським, яке він розкриває
так: ".... ми включаємо в поняття "духовний світ", "духовне
життя" такий смисл: сфера духовного життя людини – це розвиток, формування
і задоволення її моральних, інтелектуальних та естетичних запитів і інтересів у
процесі активної діяльності.
Духовність –
осмислення особистістю гуманістичного сенсу цілей власного життя, людської
життєдіяльності загалом". Таке осмислення дає змогу збагнути високу мету,
задля якої живе людина, відчути власну неповторність, усвідомити
відповідальність за все, що вона робить, зрозуміти, "що життя – це
постійна, невідступна боротьба зі злом в ім'я перемоги добра на землі".
Працюючи з молодшими школярами, завжди ставлю перед
собою три основні завдання щодо формування морально-духовних цінностей дітей:
формування морально-духовних звичок, передусім звички
поступитися власними інтересами, якщо треба віддати свої сили в ім'я добробуту
іншої людини;
виховання моральної звички в саморозумінні, емоційному
переживанні й самооцінюванні власних вчинків, особливо тих, які відображають
ставлення до своїх рідних, близьких, праці;
розвиток педагогічних основ духовно-моральних звичок
та рис.
Формування морально-духовних цінностей розглядаю як
шлях від поняття до переконання, що включає виховання моральних почуттів,
ідеалів, знань, вчинків, звичок.
Особливого значення у вихованні духовності особистості
молодшого школяра приділяю формуванню моральної культури. Вивчаючи з дітьми
азбуку моральної культури, намагаюсь використовувати методи роз'яснення,
переконання, повчання, спонукання до діяльності.
При цьому орієнтую своїх вихованців на мудрі поради
Василя Сухомлинського, а саме: "Ти живеш серед людей. Не забувай, що
кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують.
Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої
вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все
так, щоб людям, які тебе оточують, було добре".
Мій багаторічний досвід дозволив зробити висновок про
те, що успіх виховних дій педагога залежить від того, що знає вихованець про
самого себе, і головне, щоб саморозуміння було з погляду моральних цінностей
суспільства і власної життєвої позиції. В емоційному переживанні самого себе
вбачаю повагу до самого себе і почуття власної гідності.
Я вважаю, що справжнє виховання – це самовиховання.
Саме в процесі самовиховання людина свідомо виявляє і позитивно трансформує
свої індивідуальні риси. Критерії ефективності виховного процесу
співвідносяться із здатністю учня самостійно продовжувати процес самотворення.
Ефективним засобом залучення учнів до самовиховання у сучасних умовах
вважається привернення уваги дітей до таємниць і духовних скарбів свого
внутрішнього світу, до духовних цінностей. Першим кроком формування духовних
цінностей можна розглядати самопізнання.
Багато важливих рис духовного світу дитини, її
морального обличчя закладається в початкових класах. Саме тут дитина отримує
основи знань, тут формується і розвивається особливості її характеру, волі,
моральності. Якщо у вихованні дитини в початкових класах будуть якість огріхи,
то ці вади, навіть якщо вони не помітні в початкових класах, обов’язково
проявляються пізніше.
Сутність процесу виховання підростаючої особистості я вбачаю у культивуванні
сердечності, адже виховання серця – це цілий світ турбот і тривог, про які ми,
дорослі, ніколи не повинні забувати. Я бачу своє найголовніше виховне завдання
в тому, щоб у дитячій душі стверджувалися співчуття, жалість, доброта до всього
прекрасного, що є в світі, і насамперед до людини. Саме чуйність, піклування,
емпатія і складають систему добрих почуттів, які в своїй єдності являють собою
сердечність.
Становлення сердечності перш за все має стосуватися
всього живого на землі – рослин, тварин, людей. Щоб запобігти безсердечності,
ми виховуємо дітей у дусі сердечної турботи, неспокою про живе і красиве, про
рослини, про квіти, про птахів, про тварин. Дитина, яка бере близько до серця,
що в зимову холоднечу синичка беззахисна, і рятує її від загибелі, оберігає
деревце, ця дитина ніколи не стане жорстокою, безсердечною і щодо людей.
Особлива роль у цьому належить урокам рідної мови, читання, природознавства.
Найважливіше завдання учителя у вирішенні проблеми
духовно-морального виховання полягає у
формуванні людини-патріота, людини-громадянина. Уже учень початкової школи
повинен глибоко усвідомлювати, що наша Батьківщина – це Україна. Діти повинні
знати все про свою рідну землю, про її звичаї, традиції, національну та
державну символіку, минуле та сучасне свого краю.
Наведу приклад уроку з теми "Край, у якому ти
живеш. Ти – громадянин України". Готуючись до уроку, передбачала наступну
його мету: доповнити і поглибити знання дітей про нашу Батьківщину; формувати
уявлення про Україну як суверенну державу з давньою історією, багатою
культурною спадщиною; розвивати в учнів творче мислення, уяву, уміння працювати
в команді; створювати умови для розширення пізнавальних інтересів; збагачувати
активний словниковий запас; виховувати бажання піклуватися про країну,
навколишнє середовище.
Особливістю побудови цього уроку було те, що учні
брали активну участь у його підготовці та проведенні: добирали яскраву
наочність, підбирали поетичні рядки, готували костюми, розучували вірші, пісні.
Як вчитель початкових класів, намагаюсь повсякденно
вчити дітей розрізняти гарні і погані вчинки людей. Цьому присвячено зміст
багатьох уроків читання, бесіди з учнями. Так у дітей поступово формується
уявлення про моральну поведінку.
Багато уваги під час уроків та в позакласній роботі
приділяю вихованню у школярів загальнолюдських якостей: чесності, правдивості,
щирості, толерантності та ін. Для прикладу наведу урок з теми "Твоя
активна життєва позиція. Життєве кредо: "Чесність і справедливість.
Щирість і щедрість".
Мета уроку: закріплювати уявлення учнів про моральні
цінності людини; розширити змiст понять чеснiсть i правдивiсть; навчити
розпiзнавати цi моральнi явища; формувати вміння оцінювати власні вчинки та
вчинки товаришів; сприяти вихованню в учнів чесності і справедливості, щирості
і щедрості. У ході уроку включаю вихованців до аналізу поведінки героїв
оповідань, вчу оцінювати їх вчинки, націлюю на те, щоб діти цінували у людях
доброту порядність, щедрість, гостинність і засуджували жадібність, черствість,
зазнайство і інші негативні моральні якості.
Працюючи з тим чи іншим матеріалом на уроці,
доводиться вирішувати як дидактичні, так і виховні завдання. Виховні можливості
навчального процесу приховані перш за все в його організації. У колективній
діяльності чинником виховання стають самі умови, характер стосунків.
Спілкуючись, діти вчаться працювати в колективі, співробітничати. За правильно
організованого уроку успішно розвиваються такі моральні якості як колективізм,
відповідальність, чесність, культура поведінки.
Взаємини між дітьми обумовлюються методами, способами
і формами проведення уроку. Методами навчання не тільки вчу, передаю знання,
формую уміння, а й організовую навчальну працю, спонукаю до активної роботи,
впливаю на характер взаємин, що складаються. За їх допомогою створюються
проблемні ситуації, висуваються такі пізнавальні та практичні задачі, які
вимагають від учнів вольових зусиль, напруження думки й пам’яті. Тут стимулами
самоорганізації є позитивні емоції й інтерес, що виникає у ході творчого
надбання знань.
Кожний метод навчання використовую з метою виховання.
На уроках письма та математики складні у смисловому відношенні вправи містять у
собі пошукове завдання, мають творчий характер і вимагають інтенсивної, вдумливої
роботи. Виконуючи такі вправи, учні набувають звички переборювати труднощі,
привчаються до організованості й самостійності.
На характер стосунків у процесі навчання впливає
правильне поєднання індивідуальних, парних, групових і колективних форм організації
роботи учнів на уроці. Поєднання різних форм уроку активізує спілкування й
товариську взаємодопомогу. Школярі краще пізнають один одного. Вчаться ділитися
досвідом, передавати свої знання. Учні знайомляться з основними моральними
нормами на яскравих прикладах з навколишнього життя, літератури і з власного
досвіду.
Цілісний підхід до організації уроку потребує вмілого
використання методів виховання і перш за все методів організації діяльності і
поведінки – виховних ситуацій, змагання, ігрових прийомів, схвалення і
заохочення.
На уроках часто виникають і створюються різні за
значенням і змістом ситуації, що можуть вирішувати конкретні виховні задачі.
Особливо велике виховне значення має ситуація успіху, яка викликає радість
навчання, бажання дружно працювати.
Робота з духовно-морального виховання дитини – процес
систематичний. Слідкую за тим, щоб діти, систематично отримуючи моральні знання
і уявлення, опинялися в життєвих ситуаціях, які б сприяли емоційному
переживанню отриманих знань, їх усвідомлення і закріплення. Як відомо, знання
моральних норм і правил ще не є гарантією вихованості.
Щоб досягти їх свідомого виконання, потрібне тривале
вправлення в різноманітних видах спеціально організованої діяльності:
суспільно-політичній, трудовій, художній, спортивній тощо. Такі методи
стимулювання дитячої діяльності, як гра, змагання, створення громадської думки,
допомагають долати недоліки, виробляти свідому дисциплінованість, заохочувати
дітей до сумлінного виконання обов’язків.
При цьому я прагну, щоб виховна робота приваблювала
дітей змістовністю та емоційністю, викликала в них інтерес і активність,
заохочувала до самоаналізу, самооцінки. Для досягнення поставленої мети я
намагаюсь урізноманітнювати виховні заняття, проводячи їх у формі: бесіди
("Культура поведінки у школі", "З добрим водися, а лихого
стережися", "Твої обов’язки в сім’ї", "Кого можна назвати
справжнім другом".
У практиці роботи з учнями 3-4-го класу з метою
духовно-морального виховання використовую усні журнали ("Якщо добрий
ти", "Про зошит, карту, олівець", "Про братів наших
менших"); заочні подорожі ("До бабусиної скрині", "В гості
до казки", "Моя Вітчизна – Україна"); інсценізації віршів,
казок, оповідань; спортивні змагання ("Веселі старти", "Ми –
олімпійці"); конкурси ("На загадку є відгадка", "Зошит
посміхається"); вікторини ("Хто самий розумний", "Що? Де?
Коли?", "Можна – не можна"); трудові операції ("Книжкова
лікарня", "Речі у твоєму портфелі", "Моя парта"); свята
("Моя мама краща в світі", "Золота осінь", "У світі
казок", "Новорічне свято", "Хвала хлібу"); прогулянки,
екскурсії.
Отже, духовно-моральний розвиток особистості – процес,
що триває протягом усього її свідомого життя. Виховання – це друге народження.
Я глибоко переконана, що справжнє виховання полягає в тому, щоб моральний ідеал
добра, правди, честі, духовної праці жив у кожному юному серці, утверджувався в
активній діяльності як невід'ємна частина власного єства, власної думки,
почуттів, намірів. Сьогодні така освітня ідея стає домінуючою, бо проголошує
людину найвищою цінністю суспільства, пропонує шляхи і принципи виховання
особистості, здатної до активної творчої діяльності, саморозвитку і
самовдосконалення
Впровадження інформаційно – цифрових
технологій в освітньому середовищі
Електронні, мультимедійні підручники та
посібники, інтерактивні комплекси, цифрові вимірювальні лабораторії – все це є
сучасна освіта. У деяких школах у кожному
класі є комп'ютер для вчителя, а в інших навіть немає такого предмету, як інформатика.
Традиційне
навчання з цифровими технологіями це не тренд, а вимога часу. Всі зміни, які відбуваються в суспільстві,
відображаються в освіті. В минулому столітті у нас було індустріальне
суспільство, і освіта була заточена під ту епоху. ХХІ століття у нас
інформаційне, тому, безумовно, освіта має пристосовуватись і повинна
забезпечувати сучасні запити.
100% українських вчителів знають, як вмикати комп'ютер
і вимикати комп'ютер, 80% створити теку, можливо, набрати текст, зробити презентацію. Серед першочергових
проблем тут − проблеми з технічним постачанням обладнання, відсутності якісного
Інтернету. Але найбільша проблема − відсутність мотивації. На сьогоднішній день
у великої частини вчителів немає мотивації використовувати ці технології.
Проте
у деяких школах мотивація сьогодні породила тенденцію в навчанні: «принеси
власний девайс». Це хоч і не державний рівень, але це працює. Діти приносять
власні планшети, смартфони, нетбуки − і працюють разом з вчителем.
Прагнення
йти «в ногу з часом» показує чимало освітян.
Із часом цифрова освіта буде такою ж звичною, як освітлення в
школах, вважають експерти. Тож треба готуватися не тільки до позитивних ефектів
прогресу, але й до негативних, як онлайн-списування, чи до загалом загроз
цифрового світу.
Щоб йти в ногу з сучасними змінами в освіті, потрібно використовувати всі можливості
сучасних цифрових технологій і програмних засобів, як глобальних, так і
локальних, що забезпечують інтенсивний інформаційний обмін і в освітньому
середовищі, і у світі загалом. Застосування цифрових технологій в освітньому
середовищі має низку особливостей. Оскільки значна частина матеріалу
сприймається учнями візуально, доцільним у роботі вчителя початкової школи є
впровадження способів і методів, що забезпечать ефективність сприйняття
інформації через візуальний канал сприйняття. Саме під час дистанційного
навчання вчителі та учні застосовують цифрові технології.
Цифрова трансформація української освіти
має на меті підвищення її якості, досягнення нових освітніх результатів,
адекватних вимогам сучасного цифрового суспільства. Сьогодні з’являються нові
вимоги до усіх учасників освітнього процесу. В цифровому суспільстві освіта
людини протікає в умовах цифрового освітнього середовища, метою якого є
розвиток цифрової компетентності особистості. Розвиток цифрової освіти ініціює
появу нових освітніх практик, що в свою чергу сприяє трансформації освітньої
системи в цілому. Як показує практика сьогодні цифрові технології відіграють
значну роль в розвитку та підвищенні якості сучасної освіти. Сьогодні змінюється зміст поняття
«освітні результати», сукупність яких можна трактувати в рамках прийнятого в
світовій освітній практиці компетентнісного підходу. Вони являють собою ключові
компетенції. Унікальна роль, яку відіграють цифрові технології в підвищенні якості
освітнього процесу, заснована на їх здатності ефективно сприяти виконанню як
необхідних, так і достатніх умов для забезпечення якості освіти. Сучасний рівень
розвитку цифрових технологій значно розширює доступ до освітніх ресурсів в
галузі освіти, науки і культури. Отже, впровадження цифрових технологій в
освітній процес істотно прискорює передачу і засвоєння знань, сприяє підвищенню
якості навчання, що дає можливість майбутнім фахівцям успішно і швидко
адаптуватися в сучасному суспільстві.
Варто додати, що перенесення навчання в
цифрове середовище та його індивідуалізація є майданчиком для професійного
зростання, обміну інноваційними ідеями та рішеннями, передачі досвіду. Тож
користуйтеся можливостями цифрових технологій, зростайте професійно, адаптуйте
методи навчання й навчальні матеріали до інтересів сучасних дітей, і вони віддячать
вам своїми успіхами.
Інтерактивні форми
організації навчальної діяльності молодших школярів на уроках математики
Кейс-технологія
Кейс-метод (від англ. саsе studу – вивчення ситуації - випадок), відомий у вітчизняній освіті як метод ситуативного навчання на конкретних прикладах), дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності учнів.
Суть методу досить проста: для організації навчання використовується опис конкретних ситуацій. Учням пропонують осмислити реальну життєву ситуацію, опис якої одночасно відбиває не тільки будь-які практичні проблеми, а і актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти при вивченні даної проблеми. При цьому сама проблема не має однозначних рішень.
Наприклад:
Задача. Родина вирішила в квартирі застелити підлогу ковровим покриттям. В квартирі 3 кімнати.1-4на5м,
2-4на 4, і 3-2на3. Скільки квадратних метрів коврового покриття необхіднодля того, щоб застелити підлогу?
Задача. Для здорового
росту та розвитку дитини молодшого шкільного віку сніданок повинен становити
600 ккал. Склади собі меню для повноцінного сніданку. Розрахунок ккал для 100 г
продуктів.
Комплексні задачі
Задача 1. Свої літні канікули Максим, Оленка та Галинка
проводили у бабусі. Діти вирішили допомогти їй заготовити ягоди для
консервації. Максим нарвав 2 кошики вишень по 5 кг, Оленка — 3 кошики черешень
по 2 кг, а Галинка принесла 2 кг малини. Скільки всього кг ягід назбирали
діти?
Завдання 1. Бабуся вирішила приготувати компоти з цих ягід, взявши
третю частину. Скільки ягід залишилося у бабусі?
Завдання 2. Із 10 кг ягід бабуся зварила варення. 6 кг вишневого варення
вона розклала у 3 однакові банки. Скільки таких банок потрібно, щоб розкласти 4
кг варення.
Завдання 3. Із решти ягід бабуся спекла пиріг прямокутної форми. Діти
двома розрізами розділили його на 4 частини так, щоб 2 із них були чотирикутної
форми, а інші — трикутної. Як вони це зробили?
Сторітеллінг - це спосіб
передачі інформації через розповідання історій.
Наприклад:
Запропонуйте дітям створити короткі
повчальні історії про взаємини цифр. Наприклад, на уроках, де учні вчаться
додавати та віднімати, вони можуть розповідати про те, як дві цифри (наприклад,
8 і 2) посварилися, і почалися втрати для обох сторін (8-2=6). А потім цифри
знову зустрілися і почали дружити (8+2=10).
Можна використовувати історії. Запропонуйте
учням поміркувати над запитаннями: «Про що мріє Х?», «Навіщо існують дії
множення і ділення?», «Якими предметами могли би бути трикутник, коло?».
Це (Персоніфікація
цифр, математичних символів та елементів) допоможе дітям краще запам’ятати
конкретні приклади, формули та способи розв’язування задач. Крім того, такі
ігри-історії допомагають розрядити навчальну атмосферу, дати перепочити перед
новою порцією інформації. Діти вчаться з думкою про те, що наука — ближча, ніж
здається. Адже коло, наприклад, асоціюватиметься з тортом та історією, у якій
воно фігурувало.
«Перевернуте навчання»
Перевернуте навчання — це форма активного навчання, яка дозволяє
«перевернути» звичний процес навчання таким чином: домашнім завданням для учнів
є перегляд відповідних відео фрагментів з навчальним матеріалом наступного уроку,
учні самостійно проходять теоретичний матеріал, а у класі час використовується
на виконання практичних завдань.
Наприклад
Наприклад
при вивченні таблиці множення на 5 : переглянути вдома навчальне відео ,
вивчити таблицю, а на уроці відтворити набуті знання через творчі
завдання,приклади,задачі.
Вдома повторити матеріал вивчений у 2 класі, а в класі відтворити знання.
STEM — це абревіатура зі слів:
Science (наука)
Technology (технології)
Engineering (інженерія)
Mathematics (математика).
Це напрям в
освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий
компонент + інноваційні технології.
Наприклад:
Проводити різноманітні дослідження
Яка довжина, ширина аркуша в зошиті, підручника в см, дм, дюймах? Довжина
олівця? Якої довжини ручка? Як це виміряти? Довжина, ширина парти локтями?
Вже такі завдання покажуть найменшим
учням, як працювати з вимірювальними інструментами, як фіксувати, аналізувати,
застосовувати інформацію, сформують уявлення про багатовимірність світу. Що для
цього потрібно? Набір інструментів найпростіший – лінійка, трикутник,
транспортир.
І навіть якщо
учні вже розуміють, що таке довжина, що таке ширина, які існують одиниці
вимірювання, їм буде цікаво відчути себе науковцями, що отримують інформацію,
застосовуючи спеціальні інструменти, фіксують і систематизують отримані дані.
Звісно, надалі завдання, технології, інструментарій ускладнюватимуться.
Презентація уроку: https://naurok.com.ua/prezentaciya-uroku-z-matematiki-u-3-klasi-urok-z-vikoristannyam-stem-tehnologiy-38785.html
Технологія квестів
Спочатку назва «квест» (англ. quest) використовувалася в назві комп'ютерних ігор, розроблених компанією Sierra On-Line: King's Quest, Space Quest, Police Quest. Пізніше квестом почали називати активні екстремальні та інтелектуальні ігри.
Урок на свіжому повітрі. Для цього потрібно вийти на вулицю
(парк, шкільне подвір’я, або ж поїхати на якусь екскурсію), де діти будуть шукати
різноманітні підказки та предмети, щоб потім, зібравши їх, розв’язати
головоломку, знайти скарб або ж відповісти на запитання.
– Урок у замкненому приміщенні. Принцип квесту – знайти вихід.
Діти мають виконати низку тих чи інших дій, щоб знайти ключ та врятуватися.
Наприклад:
Яким чином можна
перевірити дію множення дією ділення? Як складати ланцюги живлення?
Мета:
- формування
предметних компетентностей: ознайомлення
учнів з прийомом перевірки дії множення дією ділення; вправляти у
складанні задач за поданим виразом; розвивати критичне мислення; розвивати
вміння встановлювати зв'язки між рослинним і тваринним світом , наводити
приклади ланцюгів живлення та вміти складати їх; виховувати дбайливе
ставлення до природи.
- формування
ключових компетентностей:
- уміння
вчитися: розвивати вміння під
керівництвом учителя визначати мету роботи і її план виконання, вміння
організовувати своє робоче місце;
- комунікативної: розвивати
вміння доводити власну думку; вчити дітей спілкуватися та формувати вміння
підтримувати дружні стосунки;
- соціальна: розвивати
вміння продуктивно працювати в команді (парах , групах);
Рольова гра
«Гідрометеорологічний центр», «Математичний ланцюжок», Каліграфічна хвилинка.
Задача-жарт,приклади...
Технологія «Кольорові капелюхи»
6 капелюхів
мислення Едварда Де Боно
Капелюх певного кольору передбачає
включення відповідного режиму мислення, якому має слідувати учень чи команда в
момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри.
Наприклад:
Тема: Міри часу. Визначення часу. Вирішення задач.
Мета: формувати знання і виробити навички
визначення часу по годинах, вміння вирішувати завдання і вирази на визначення
часу; розвивати обчислювальні навички,
увагу, акуратність; виховувати
пізнавальний інтерес, любов до математики.
Тип уроку: урок формування умінь і навичок.
Обладнання: капелюхи де Боно, годинник,
таблиця одиниць виміру часу.
Методи: інтерактивний метод «Шість мислячих
капелюхів де Боно».
Які одиниці вимірювання часу ви знаєте? Як вимірювали час у старовину?
Білий капелюх
фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).
На сьогоднішній день існують такі одиниці вимірювання часу: секунда, хвилина, година, доба, місяць (30 або 31 день), в лютому 28 діб, або 29, якщо рік високосний; рік звичайний становить 365 діб, високосний 366; століття - це 100 років. Люди в давнину відзначали проміжки часу, пов'язані з природними явищами: сезон кладки яєць, сезон виведення пташенят. Природа сама підказувала, як поділити рік на менші проміжки часу.
У давнину мисливці визначали, як довго вони знаходяться на полюванні, вважаючи кількість ночей. Єгиптяни поділили день і ніч на годинник. Сонячний годинник для визначення денного часу були відкриті в Стародавньому Єгипті понад 5000 років тому. Приблизно 1300 років нашої ери з'явилися перші механічні годинники. У 1581 році італієць Галілей створив маятниковий годинник, які точно вимірювали час за допомогою колишеться маятник
а.
Що
змусило людей ввести єдину міру часу?
Якими годинами користуються сучасні люди?
Червоний капелюх
увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у
подробиці та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки.
Людям
важко було зрозуміти один одного.
Сучасні люди користуються більш точними годинами. У 1929 році були вперше використані кварцові
генератори, що дозволило точність ходу до 1 секунди на 3 роки. У 1948 році винайдені атомний годинник. Вони настільки точні, що похибка склала 1
секунду за 1,6 мільйона років.
З
цього роблю висновок, що людство зробило великий крок у пошуках точності
вимірювання часу, а це свідчить про велику залежність людей від часу.
1)
120 міс.+ 2 міс. = 122 місяці
2)
34 роки 8 міс. - 9лет 9 міс. = 24 роки 11 міс.
Які
переваги в вимірі часу зараз над тим, як вимірювали час у давнину?
Жовтий капелюх
дослідження можливих успіхів, пошук
переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається
По-перше,
в давнину люди користувалися великими проміжками часу (сезон кладки яєць). Люди не знали, як визначити, наприклад, день
народження, а зараз можуть визначити число, місяць, рік, століття, навіть хвилину
з секундами.
По-друге,
сучасні люди всієї планети мають загальні одиниці вимірювання часу: секунда,
хвилина. годину, рік, століття. Цього не було в старовину. Якщо одна людина вимірював час водними
годинами, то інший - пісочним. Люди не
були впевнені, що зустрінуться, була відсутня загальна одиниця часу.
Сучасні
люди мають надточний годинник, які зручні і доступні кожному, навіть
школяреві. А в давнину годинник були
великими, їх важко було носити, та й були вони не в кожного. Користуватися ними могли тільки спеціально
навчені люди.
Батько
- 40 років
Син
- 10 років
Бабуся
- 60 років
Завдання.
18
деталей слюсар виготовляє за 3 години, а учень - за 6 годин. За скільки годин можуть виготовити таку ж
кількість деталей слюсар і учень, якщо будуть працювати разом?
1)
18: 3 = 6 (дет.) - за 1 годину слюсар
2)
18: 6 = 3 (дет.) - за 1 годину учень
3)
6 + 3 = 9 (дет.) - разом слюсар і учень за 1 годину
4)
18: 9 = 2 (години) -ізготовят 18 деталей разом
Відповідь:
за 2 години
Поясніть призначення одиниць
виміру часу.
Зелений капелюх
пошук альтернатив, генерація ідей,
модифікація вже наявних напрацювань
Хвилини використовують в школі,
робочий день вимірюється в годинах і хвилинах, досягнення в спорті позначають
хвилинами, секундами і часток секунди, в розкладі поїздів і літаків
використовують рік, місяць, день, годину і хвилину. Термін «добу» зустрічається в повідомленнях
синоптиків і в тривалості польоту в космос.
Тривалість навчального року - 9
місяців, канікул - 3 місяці. Рік
розписаний по місяцях і числах. Тижнями
в календарях, в пресі теж позначають рік випуску. При складанні біографії використовують рік
народження, число, місяць.
1) 2013 - тисяча дев'ятсот
вісімдесят дві = 31год
1500 + 31 = 1531год = 15 століть
31 рік
2) Богдан Хмельницький жив в
кінці XV - початку XVI століття;
Тарас Шевченко жив у XVIII
столітті;
Леся Українка жила в кінці XVIII
- початку IX століття.
Які недоліки вимірювання часу
існують сьогодні?
Чорний капелюх
оцінка ситуації з точки зору наявності
недоліків, ризиків та загроз її розвитку
У
кожній частині планети годинник показує різний час. Наприклад, якщо на півдні годинник показує 12
годин, то на півночі - 0 годин. Кожну
хвилину доби в різних точках земної кулі відбувається схід і захід сонця: десь
зараз північ, а де-то - південь.
Світ
поділений на 24 часові пояси. Якщо
летіти на схід, то при перетині кожного пояса потрібно переставити годинник на
1 годину вперед, а їли летіти на захід - то на 1 годину назад.
Якщо
ви перетинаєте лінію зміни дати, то необхідно змінити день в календарі. Рухаючись на захід, потрібно додати 1 день,
на схід - відняти 1 день.
Що ми сьогодні вивчали на уроці?
Навіщо потрібно знати міри часу?
Синій капелюх
управління процесом дискусії, підбиття
підсумків і обговорення користі та ефективності методу в конкретних умовах
Заходи часу займають важливе
місце в житті сучасної людини. Робочий
день розписаний по хвилинах. Важливо
знати міри часу, щоб визначити дату історичної події, дня народження.
Потрібно вчитися цінувати час з
дитинства, дотримуючись режиму дня. На
уроці, якщо ти добре попрацював, то використовував час з користю для себе.
Можна зробити висновок, що знання
заходів часу для сучасної людини є необхідною умовою. Люди різних професій залежать від часу. Користуватися годинами вміє кожен
школяр. А вміння оперувати одиницями
часу допоможе нам не тільки в побуті, але і в нашій майбутньої професії.
LEGO
Кубики LEGO або «шість цеглинок» - це практичний інструмент та дієвий засіб, який дає змогу реалізовувати ігрові та діяльнісні методи навчання в початковій школі .
Мета : зацікавити дітей у вивченні математики, навчити шукати та пояснювати власні рішення , розвинути навички логічного мислення.
Завдання з використанням кубиків LEGOна уроках математики
1.Складаємо вирази
Кожна дитина на 3-х своїх цеглинках пише цифри фломастером , а ще на 3-х - математичні знаки «=», «+», « - ». З отриманих чисел і знаків складають вирази, записують і розв’язують . Можна мінятися кубиками.
Запитання до дітей
1. Що було зробити легко,важко?
2. Скільки виразів у вас вийшло?
2.Вивчаємо склад числа.
Наприклад у дітей цеглинки 2 на 2 різного кольору.
Утворіть число «5» різними способами. Будуємо 2 стовбчика, потім просто
перекладаємо цеглинки.
3.Математичний диктант « Будуємо будинок»
Наприклад , 1 поверх – це 4 цеглинки ;2 поверх – це на
1 цеглинку менше
3 поверх – це на 1 менше, чим другий ;4 поверх – це на
1 менше ,чим третій
4.Вивчаємо склад числа ( робота в групі)
Наприклад вивчаємо склад числа «6». Учні сидять по 6
за столами в кожної дитини свій колір (6 цеглинок одного кольору). За
годинниковою стрілкою діти міняються кубиком, таким чином дивляться скільки в
них залишилося кубиків свого кольору і скільки кубиків у піраміді іншого
кольору.
Запитання до дітей
1. Як утворився склад числа?
2. Чи важким було завдання?
5.Башта з прикладів
Наприклад, перед дітьми лежить чистий аркуш паперу та
фломастер. За завданням вчителя діти викладають башту з 5 цеглинок ( на папері)
потім пишуть фломастером математичний знак «+» викладають башту з 3 цеглинок.
Рахують і роблять висновок, що башта буде складатися з 8 цеглинок і будують
поруч відповідну башту.
6.Математичний ланцюжок
Дитина об’єднує шість цеглинок у дві групи – холодні і
теплі кольори. Цеглинкам теплих кольорів присвоюють знак «+» , а холодних «-».
Кожній цеглинці присвоюється своя цифра. Наприклад, Червона 1, жовта 2,
помаранчева 3, зелена 4, блакитна 5, синя 6. Діти по черзі викладають по одній
цеглинці і ведуть лічбу, відповідно до умов. Потрібно використати всі свої
цеглинки.
=1
Запитання до дітей
1. Де вжитті людини знадобляться математичні вміння?
2. Що було б якби люди не вміли рахувати?
7.Прямі, криві, ламані лінії
Діти разом з вчителем згадують поняття «точка»,
«лінія». Якими можуть бути лінії – прямими , кривими, ламаними. Самостійно діти
викладають за допомогою цеглинок пряму лінію, а потім криву. Потім в парах діти
викладають найкоротшу пряму лінію, і найдовшу ламану лінію ( міняють місцями).
Рахують за допомогою скількох цеглинок у них вийшла крива лінія, пряма лінія.
Запитання до дітей
1. Де в житті ми зустрічаємо «точку»?
2. Чи можна намалювати лінію без точки?
3. Де в житті ми зустрічаємо пряму лінію?
4. Чи можна з цеглинок викласти пряму ( вертикальну чи горизонтальну, криву чи
ламану лінію)?
8.Додавання і віднімання в межах 10
Кожній цеглинці присвоюється певна цифра. Наприклад :
Червона -5 ;Помаранчева – 3 ; Жовта – 7 «Зелена – 6 ;
Блакитна – 10;
Синя – 9
Вчитель на карточках показує приклад дітям ,
наприклад, 2+3;6+1; 9-2; 7+3; 5-2; 10 -1;8+2;5 -2; 7-2. Діти усно рахують і
піднімають ту цеглинку кольором, яка відповідає правильній відповіді. В кінці
дітям можна запропонувати кольорограму. Наприклад, якщо дітям сподобався урок
то вони повинні підняти зелену цеглинку, якщо не зовсім сподобався, то жовту, а
якщо зовсім не сподобався – червону.
9.Задачі розв’язуємо легко, швидко і просто.
Діти сидять в групі по 4. Всі завдання виконують за
допомогою кубиків. Наприклад, у дівчинки 3 червоних яблука, а в хлопчика 4
зелені груші. Скільки фруктів у них разом? Або мама купила 3 сині повітряні
кульки, 2 зелені,4 помаранчеві і 1 жовту кульку. Скільки всього кульок купила
мама? А якщо 2 зелені кульки полетить, то залишиться?
10.Пропонуємо дітям самостійно скласти і розв’язати
задачу за допомогою кубиків про цукерки та морозиво.
Гра «Математичний фокус»
Мета: розвивати
логічне мислення, спостережливість, уважність.
Обладнання: цеглинки конструктора LEGO.
У першому виразі виконують додавання 3
цеглинок LEGO жовтого кольору. І у відповіді отримують 30. У другому
виразі на додавання 1 доданок - жовта цеглинка, а другий і третій доданок -
цеглинки червоного кольору. Їх сума дорівнює 18. У третьому виразі зменшуване
червона цеглинка, а від’ємник блакитна цеглинка. Різниця - 2. Знайдіть чому
дорівнює сума блакитної, червоної і жовтої цеглинок.
Гра «Графік»
Мета: вчити
дітей будувати графіки.
Обладнання: цеглинки конструктора LEGO, предмети різні по довжині.
Щоб виміряти предмети, будуємо башточку з
конструктора LEGO. А потім порівнюємо довжину декількох речей, викладаючи
кубики стовпчиками. Так можна розповісти дітям, навіщо потрібні графіки і як їх
будують.
Гра «Чарівний диктант»
Мета: закріпити
поняття просторового сприйняття.
Обладнання: цеглинки конструктора LEGO.
Геометрична мозаїка, яка допомагає закріпити поняття просторового
сприйняття: вгору — вниз, праворуч — ліворуч. За словесною інструкцією діти
самостійно розташовують LEGO - деталі.
Гра «Вантажники»
Мета: закріпити
навички усного рахунку; розвивати увагу і зосередженість; виховувати терпіння.
Обладнання: цеглинки конструктора LEGO, зображення вантажної машини, картки з
числами.
Учитель роздруковує зображення будь-якої вантажної машинки.
Також готує окремо картки з числами. За кожною цеглинкою закріплюється своя
цифра. Учні повинні завантажити в машину певну кількість кубиків, сума яких
дорівнює числу на картці.
Гра «Рахуємо легко»
Мета: вчити
дітей просторово мислити, розкладати число на одиниці, десятки, сотні.
Обладнання: цеглинки конструктора LEGO.
Завдання : вчитель
ознайомлює дітей зі схемою розміщення цеглинок – чисел в стовпчик: де перший
рядок – це сотні, другий рядок – десятки, третій рядок – одиниці. Учитель
називає дітям числа, а діти в парах (індивідуально) викладають їх з цеглинок
відповідно до схеми. Також можна запропонувати дітям викласти з цеглинок власні
числа, та записати їх у зошит.
Гра «Більше чи менше»
Мета: закріпити
співвідношення цифри і числа; вчитися порівнювати; розвивати увагу.
Обладнання: цеглинки LEGO system, картки з написаними на них нерівностями, кубики з
написаними на них знаками « ˃», «˂», « =».
Завдання: дитина
отримує картку з завданням і цеглинками викладає свою нерівність. Рахує
цеглинки і кладе на картку цеглинку з потрібним знаком.
Викладає цифрами або записує нерівність.
Гра «Логічні послідовності»
Мета: розвивати
логічне мислення, спостережливість, уважність.
Обладнання: цеглинки конструктора LEGO.
З кубиків лего можна викладати логічні послідовності.
Дитина за завданням дорослого повинна продовжити послідовність або знайти
помилку в викладеній послідовності.
Гра «Будівельник»
Мета: вчити
співвідносити цифру з кількістю предметів. Розвивати наочно – дійове та образне
мислення.
Обладнання: цеглинки конструктора LEGO, папір розкреслений на квадрати.
Вчитель – архітектор, який намалював план міста. А діти –
будівельники, які повинні за цим планом забудувати місто. Учитель на листку
паперу креслить квадрати. Кожен квадрат позначає числом. Гра полягає у тому,
щоб учні для кожного квадратика побудували вежу потрібного розміру. Якщо в
квадраті стоїть цифра 2, то і кубика потрібно взяти 2. Якщо цифра 5-то і
кубиків необхідно 5.
Гра «Чарівні LEGO- перетворення»
Мета: закріпити
знання про властивості геометричних фігур. Виховувати терпіння та
наполегливість під час виконання завдання. Розвивати творчу уяву, асоціативне
мислення.
Обладнання: цеглинки конструктора LEGO.
Завдання: вчитель
пропонує учасникам викласти з цеглинок конструктора прямокутник. Потім
перетворити прямокутник на квадрат.
·
Чим квадрат
відрізняється від прямокутника?
·
На що схожі ці
фігури в навколишньому світі?
·
Скільки
цеглинок потрібно, щоб утворити прямокутник?
·
Щоб утворити
квадрат?
Гра «Порахуємо та побудуємо»
Мета: закріпити
навички усного рахунку; розвивати увагу і зосередженість.
Обладнання: цеглинки конструктора LEGO.
Завдання: педагог
називає вирази 36 : 6; 24: 3; (25 – 5) : 4. Число-відповіді на задані вирази
означає кількість штирів, які дитина повинна накрити, щоб поставити наступну
цеглину в башту. Потім дітям можна запропонувати відповісти на питання:
·
На що схожа
ваша башта?
·
Що башта вам
нагадує?
Системний підхід при організації вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів.
Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності розуміють підвищення рівня усвідомленого пізнання об'єктивно-реальних закономірностей у процесі навчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар